Мова це головна умова існування людини, як розумної істоти, тому що тільки завдяки мові, людина мислить, спілкується, і у ній зберігає духовний скарб накопичений з найдавніших часів.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Не має абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Вчитель передає учням знання, формує вміння та навички, моральні цінності та характер. Він організовує самостійну роботу учнів, перевіряє та оцінює  їхні знання.

Як вчитель  румунської мови та літератури (румунської та зарубіжної) спрямувала свою діяльність на логічне мислення учнів. Я прагну щоб кожний мій урок проходив на вищому рівні, тому  при розробці уроків  відправною точкою є читки відповіді на чотири запитання:

Які цілі та завдання я ставлю перед собою?

Які ресурси я використовую на уроці?

Якими шляхами я реалізую поставлені перед собою цілі?

Як я переконуюсь, що мета уроку виконана?

Готуючись до уроків, думаю про кожного учня, зважую можливості кожного  у одержанні знань викладеного матеріалу, рівень підготовки класу. Постійно вивчаю та досліджую тему над якою працюю і думаю що маю гарні результати у навчально- виховному процесі використовуючи дидактичні ігри та інтерактивні методи навчання на уроках румунської мови та літератури (румунської та зарубіжної).

Постійно використовую ілюстративні матеріали, словники, педагогічний досвід інших вчителів.

У своїй роботі використовую різні типи уроків, а саме:

·                   уроки засвоєння нових знань;

·                   уроки засвоєння навичок і умінь;

·                   уроки застосування знань, навичок і умінь;

·                   уроки узагальнення і систематизації знань;

·                   уроки перевірки, оцінки і корекції знань, навичок і умінь

Читаю сучасну літературу, періодичні видання, це дає мені можливість обговорювати з учнями питання, які виникають під час спілкування. Використовую диспути, роботу у групах, дидактичні ігри.

 В.Сухомлинський сказав «Без гри не існує і не може існувати інтелектуальний розвиток. Гра це іскра яка запалює вогонь цікавості та досліду».

Використовую дидактичні ігри у навчанні та вихованні учнів усіх вікових груп за необхідності актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. Вдаюсь  до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших занять. Нерідко ігри з дидактичними матеріалами є основним засобом навчання і виховання, за допомогою яких вчитель готує дитину правильно сприймати об'єкти і явища навколишнього світу.

Як ігровий метод навчання дидактична гра постає у двох видах:1) власне дидактична гра. Ґрунтується на авто дидактизмі  (самонавчанні) та самоорганізації учнів;2) гра-заняття (гра-вправа). Провідна роль у ній належить вихователю, який е її організатором. Під час гри-заняття учні засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення). Ефективне опанування знань і вмінь відбувається в практичній діяльності за активізації мимовільної уваги і запам’ятовування. У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони.

За змістом та завданнями які ставлять перед собою вони поділяються: ігри на вивчення навколишнього середовища, розвиток мови, арифметичні ігри, музичні ігри, орієнтацій ні ігри, символічні ігри, підготовчі ігри для вивчення нових визначень.

За використанням обладнання бувають: ігри з обладнанням, ігри без обладнання, усні ігри, гра запитання, ігри загадки.

Ритмічні ігри посідають важливе місце у навчально — виховному процесі. Під час таких ігор грають, працюють, вчаться за допомогою голосу, частин тіла, музичних інструментів. Приклад «Заспівай те що намалював. Намалюй те що співаєш». Невербальні ігри забороняють говоріння даючи можливість використовувати пантоміміку, міміку, жестикуляцію. Конструктивні ігри викликають цікавість дитини.

Через ігри реалізується вербальна діяльність: розповідь за малюнком, стимулювання спілкування між дітьми, один питає, інший дає відповідь, рольова

Гра повтори голосну

Розвивальна  мета: знайти слова де повторюється деякі голосні по 2 або 3 рази:

Молоко                         мама

Голова                          магазин

Робота                        мандарин

Гра Де?

Розвивальна мета: складання речень з правильним використанням прийменників. Робота з двома групами, які загадують одна одній слово, і вони мають скласти речення зі всіма прийменниками з дошки.

Гра Відгадай казку?

Розвивальна мета: розпізнання назви  казки та автора за прочитаними  фрагментами

Гра Відгадай з якої я казки?

Мета якої систематизувати знання учнів,  розвиток пам'яті та смак до читання. Це колективна гра. Учні пишуть головних героїв за малюнками, а потім співставляють з малюнками з казки.

Гра Без помилок

Вчитель читає один раз прислів'я та приказки, роблячи маленькі паузи, для того щоб учень зміг знайти слова із суфіксами та написати їх. Перемагає той хто без помилок знайшов усі слова.

Вчитель може ускладнити завдання, пропонуючи учням пояснити значення деяких прислів'їв та приказок.

Дидактична гра– «творча форма навчання, виховання і розвитку школярів. Дидактичні ігри розвивають спостережливість, увагу, пам'ять, мислення, мову, сенсорну орієнтацію, кмітливість, а тому їх можна використовувати під час викладання будь-якого предмета. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагогів і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами безпосередності й неудаваної цікавості. В терміні «дидактична гра» наголошується її педагогічна спрямованість, відображається багатогранність її застосування з урахуванням дидактичної мети заняття і рівня підготовленості  учнів   гра. Відомо, що складовими успішного навчання є інтерес та мотивація: коли учням цікаво і вони розуміють, для чого виконують те чи те завдання, значно легше проходить процес засвоєння нового матеріалу. Тому, щоб зацікавити учнів, мотивувати їх навчатися, учителі початкових класів нашої гімназії урізноманітнюють форми та методи подання навчального матеріалу, видозмінюють завдання на його закріплення. Залежно від обраної учителем форми роботи такі завдання, крім навчальної, виконують й інші функції. Зокрема, якщо обрано самостійну форму роботи, то виконання таких завдань дає змогу формувати в учнів звичку працювати вдумливо та зосереджено, розвивати їхню увагу і пам’ять. Якщо ж обрано групову чи парну форму роботи, то урок проходить більш жваво. Активним і ефективним засобом навчання та виховання учня є ребус. Ребуси дуже корисні для розвитку мислення, уваги, кмітливості та логіки. Це гарне  захоплення, що приносить і користь, і задоволення.

Дидактичні ігри розвивають в учнях дотепність, навички використання знань в нестандартних ситуаціях, сприяє інтересу до читання книжок.

Гра накладає на вчителя дотримання окремих конкретних методичних вимог  для гри:

·                   відповідати віковій категорії дитини

·                   не містити у собі нудні моменти

·                   складні ігри замінити простими іграми

Знання, вміння та навички отримані на уроках удосконалюються за допомогою дидактичних ігор.

Для отримання таких результатів вчитель має бути великим «майстром»,щоб знати де,коли, як правильно використати гру, щоб дитина отримала задоволення від виконаного завдання, використовуючи свої знання.